Точка консолідації і життєвий цикл структурованої кабельної системи (1)

/Частина 1 /

Основні етапи життєвого циклу структурованої кабельної системи: ідея, необхідність концепції, концепція, проектування, монтаж, експлуатація, модернізація, {капітальний ремонт будівлі, експлуатація, модернізація}, утилізація.

Переважна більшість структурованих кабельних систем офісів і будівель, що нині існують, не мають точок консолідації.

Чому так?

Можливо, так вийшло через особливості подачі матеріалу в текстах стандартів і те, як людина читає тексти, що бачить і що розуміє.

Топологія структурованої кабельної системи

CD – campus distribution (розподільний вузол групи будівель)
BD – building distribution (розподільний вузол будівлі)
FD – floor distribution (розподільний вузол поверху)
CP – consolidation point (консолідаційна точка)
TO-telecommunication outlet (телекомунікаційна розетка)

ISO/IEC 18101 (2002). Фрагмент кампусу (дві будівлі)

Хоча консолідаційна точка (CP) є на обох схемах, читачеві відразу стає ясно, що консолідаційна точка носить вторинний характер. Її можна застосовувати, але це зовсім необов’язково. Має додаткову, опціональну роль. А навіщо вона потрібна і як її використовувати, до ладу в стандарті ISO/IEC 18101 (2002) не описано і не роз’яснено.

У цих двох топологіях структурованої кабельної системи консолідаційних точок немає. І якщо слідувати цим топологіям, то створюватиметься СКС без консолідаційних точок.

Модель горизонтального з’єднання

Найпростіша модель горизонтального з’єднання згідно з ISO/IEC 18101 (2002).

Вона всім зрозуміла саме на підставі її і було створено 99,99% структурованих кабельних систем.

Повна модель горизонтального з’єднання ISO/IEC 18101 (2002). Це якась суто теоретична модель, мабуть, для повноти картини світу. Ті, хто бачив стандарти, іншим про таку модель не розповідали. 🙂

Модель горизонтального з’єднання з консолідаційною точкою ISO/IEC 18101 (2002). Це якась суто теоретична модель, мабуть, також для повноти картини світу. Ті, хто бачив стандарти, іншим про таку модель, також не дуже й розповідали.  🙂

У стандарті TIA 568-B1 (2001) також допускалося створення горизонтального з’єднання з консолідаційною точкою. Теж швидше чисто теоретична модель, мабуть, тієї ж повноти картини світу. Ті, хто бачив стандарти, іншим про таку модель не дуже й не розповідали.  🙂

Консолідаційна точка (1)

І що виходить?

По-перше, роль консолідаційної точки була зрозуміла з тексту стандартів.

По-друге, за здорового глузду, абсолютно зрозуміло, що її створення знижує надійність структурованої кабельної системи. Це потенційне місце неприємностей та відмов. 🙂

По-третє, її реалізація (корпус, додаткові модулі, роботи) вимагатиме додаткових грошей. Отже, проект, безумовно, стане дорожчим. І навіщо розкидатися грошима та витрачати зайві гроші незрозуміло на що? 🙂

Приблизно так майже всі й міркували. І в період з 1991 року по 2024 рік понад тридцять років структуровані кабельні системи офісів і будівель у переважній більшості створювалися і продовжують створюватися без консолідаційних точок.

Консолідаційна точка (2)

Для якоїсь кількості офісів та будівель таки були реалізовані структуровані кабельні системи з моделлю горизонтальної лінії, що включає консолідаційні точки.

Виявилося, що топологія горизонтальної підсистеми СКС із консолідаційною точкою (зонна топологія) дає переваги (організаційні, тимчасові, технічні, економічні) на всіх фазах життєвого циклу СКС.

Чому так? Стисло на це питання відповісти не вийде. Відразу слід зазначити, що величезний потенціал консолідаційної точки досить не очевидний, він прихований від можливості швидкого розуміння. Цей грандіозний потенціал проектувальники будівель та проектувальники структурованих кабельних систем не помічали десятки років, не помічають і зараз.

Як пояснення, що підводить до розкриття теми, звернемо увагу на те, що консолідаційна точка якісно змінює природу горизонтального з’єднання.

Як лінк із поверхового кросу досягає цільового порту?

Горизонтальний кабель від поверхового кросу спочатку прокладається до консолідаційної точки. Кабель термінується на порту консолідаційної точки. А потім вже інший відрізок кабелю прокладається від консолідаційної точки до цільового порту абонентської розетки.

Горизонтальний лінк через використання консолідаційної точки розбивається на дві частини. І кожна його частина починає жити своїм власним життям.

Консолідаційна точка(3)

Поява консолідаційної точки в будівлі одразу впливає на кількість бажаючих підключитись до комп’ютерної мережі. Класична фраза: “Пропозиція народжує попит”.

Хто міг «бажати» підключитись до порту абонентської розетки, розташованої на стіні офісу? Комп’ютер і телефон із найближчого столу, може ще мережний принтер.

Хто може підключитись до порту консолідаційної точки, розташованої під стелею? Усі, хто знаходиться під стелею або поруч у приміщенні.

Чи встановлюєте нову точку доступу Wi-Fi? Будь ласка, підключайтеся.

Встановлюєте нову відеокамеру? Будь ласка, підключайтесь.

Встановлюєте проектор? Будь ласка, підключайтесь.

Встановлюєте інформаційне табло? Будь ласка, підключіться.

Встановлюєте годинник системи єдиного часу? Будь ласка, підключайтеся.

Встановлюєте DECT? Будь ласка, підключайтеся.

Встановлюєте датчик вимірювання температури та вологості? Будь ласка, підключайтеся.

Встановлюєте поруч приміщення стіл для нового співробітника? Будь ласка, підключайтеся.

Чому нова відеокамера захотіла підключитися до порту консолідаційної точки? Система відеоспостереження має окремі кабелі. Найближчий комутатор системи відеоспостереження знаходиться на відстані понад сорок метрів коридором по прямій, і ще треба спуститися вниз на два поверхи. Прокласти кабель за фальшстелею в працюючій будівлі, пройти через зони кількох різних орендарів зі своїми порядками і правилами – це дуже складно, організаційно складно, довго і дорого. А тут прокинув короткий відрізок кабелю, і ти в комп’ютерній мережі будівлі. Відділ безпеки з ІТ-відділом завжди може домовитися і порозумітися – і важке питання вирішено малою кров’ю. П’ятдесят доларів замість п’ятисот.

Щось подібне і щодо інших підключень.

Коли замислювалися, проектувалися і встановлювалися в офісах та будинках консолідаційні точки, ніхто з тих, хто мав відношення до створення будівлі (ні замовник, ні інвестор, ні генпроектувальник), ні ті, хто починав там обживатися (ні власник, ні майбутня служба експлуатації, ні мешканці) не замислювалися і не припускали таких можливостей у точки консолідації.

Власники будівель та інвестори будівель після цього починали на структуровану кабельну систему дивитися по-іншому:

• по-перше, вони дізналися, що вона у будівлі є;
• по-друге, вони побачили переваги для себе в приміщенні єдиної структурованої кабельної системи для всіх IP-пристроїв та низьковольтних інженерних систем;
• по-третє, переваги собі вони змогли оцінити у грошовому еквіваленті;
• по-четверте, вони захотіли, щоб у їхніх майбутніх будівлях було запроектовано та змонтовано єдину структуровану кабельну систему будівлі з консолідаційними точками.

---

/ Кінець – першій частині. Далі буде. /

---

Матеріал підготував RJ45
Літературний редактор Eugene P.
P.S. Ця ілюстрація створена художником Петром Захарченком
спеціально для цієї публікації