Порти про запас. Як краще організувати зберігання такого запасу?

Питання, скільки портів, у конкретному приміщенні потрібно створювати, завжди постає на порядку денному, коли виникає потреба у структурованій кабельній системі.

Перша будівля

Коли Замовник задумується про створення для себе структурованої кабельної системи, він упевнений, що в нього є уявлення, навіщо вона йому потрібна, що і де йому потрібно до неї підключити.

З одного боку, хотілося б замовляти менших портів і не замовляти зайвих, оскільки порт не безкоштовний і коштує помітних грошей.

З іншого боку відомо, що з часом, безперечно, у багатьох приміщеннях виникатиме потреба в додаткових портах і доведеться замовляти їхню установку. Зрозуміло, що вартість установки додаткових портів (ціна за порт) у кілька разів дорожча за вартість установки початкових портів. І хотілося б мінімізувати створення нових портів у процесі експлуатації будівлі чи офісу.

З далеких часів, з самого початку появи в будівлях та офісах структурованих кабельних систем, виробники та інсталятори радять Замовнику окрім встановлення початкових «базових» портів, ще передбачати і додаткові порти в кожному приміщенні. Кількість портів, що рекомендується, визначають з приблизно такого набору параметрів: площа приміщення; призначення приміщення; максимальну кількість осіб, які потенційно можуть у ньому працювати; обладнання, яке підключається до комп’ютерної мережі.

Це цілком робоча схема, яка має багато плюсів і переваг. Однак за три десятки років життя структурованих кабельних систем з’ясувалися суттєві недоліки та слабкі місця такого підходу.

Виявилося, що Замовник не дуже точно знає, що йому від структурованої кабельної системи потрібно, він не в змозі визначити необхідну кількість і достовірне розміщення «базових» портів. Те, що Замовнику потрібно було від структурованої системи, він починає розуміти тільки після того, як він починає користуватися, тим, що йому зробили на його замовлення. Він починає розуміти, де і скільки йому потрібно було базових портів, тільки після початку експлуатації структурованої кабельної системи.

Ще невиразніші були у Замовника уявлення, які в нього будуть потреби в портах через п’ять і тим більше через п’ятнадцять років.

Отриманий досвід

І ось після двадцяти п’яти років життя у своїй будівлі Замовник може побачити, що сталося із портами його структурованою кабельною системою за цей час.

(A) Порти є, але встановлені не там. Регулярно спостерігалася така ситуація, що в одному приміщенні якоїсь кількості портів не вистачає, тоді як у сусідніх приміщеннях є достатня або навіть більша кількість вільних портів. Замовнику регулярно доводилося в таких ситуаціях прокладати нові кабельні лінії, які виявилися справді золотими.

(B) Частина запасу не знадобилася. Значна частина закладених додаткових портів не була використана. Тобто кошти за їх встановлення Замовник заплатив даремно.

(C) Частину портів знищено. Це наслідки зміни призначення приміщень, проведення перепланування приміщень, внутрішніх будівельних робіт.

(D) Додаткові порти не змогли підтримати нові інженерні системи. Додаткові порти створювалися у приміщеннях лише на рівні розеток робочих місць. Коли двадцять п’ять років тому створювалася структурована кабельна система Замовника, ще не було IP-відеокамер і точок Wi-Fi. І з їхньою появою в будівлі (офісі) виникла необхідність підключати їх до комп’ютерної мережі. Додаткові порти в приміщеннях, розміщені на стінах на рівні електричних розеток, не могли допомогти в підключенні IP-відеокамер та Wi-Fi. Замовнику довелося прокладати нові кабельні лінії, які виявилися справді золотими.

(E) Неактуальна документація. Через кілька років реальний стан структурованої кабельної системи перестав відображатися в документації. А за дюжину років марна документація непомітно загубилася.

Замовник розуміє, що володіння структурованою кабельною системою пов’язане з витратами на її підтримку та модернізацію. І ці витрати великі. І варто подумати про те, чи можна їх зменшити.

Новий порт у існуючій будівлі

Неприємності з новими портами закладені у значній довжині горизонтальних кабельних ліній складністю їхньої прокладки, високою трудомісткістю та вартістю робіт для них у існуючій будівлі.

Чим довше кабель, тим складніше його прокласти. І це складність нелінійна. Трудомісткість прокладання кабелю пропорційна квадрату його довжини. Наприклад, якщо один кабель довший за інший вдвічі, то трудомісткість його прокладки більша в чотири рази.

Горизонтальна кабельна лінія розпочинає свій шлях у телекомунікаційному приміщенні (у поверховому розподільчому вузлі) від порту крос-панелі, яка встановлена у телекомунікаційній шафі. Далі всередині телекомунікаційної шафи, потім по лотках телекомунікаційного приміщення та через прохідний отвір у коридор. У коридорі кабель йде по лотку, розташованому за підвісною стелею, підходить до потрібного приміщення і через прохідний отвір потрапляє в потрібне приміщення і всередині приміщення слідує до розетки.

У чому ще складності? Траса лотка в коридорі може проходити через приміщення кількох орендарів і доступ до їхньої території може бути отриманий не так просто. В результаті час виконання робіт складно прогнозований.

Розбирання та збирання підвісної стелі. Це монтажно-будівельні роботи та пов’язані з ними пил та шум. Це дискомфорт для працівників, які працюють на поверсі. Крім того, довготривала присутність сторонніх людей на території офісу створює безліч супутніх ризиків.

Роботи в телекомунікаційній кімнаті можуть мати масу тимчасових обмежень. Зазвичай проведення кабельних робіт у телекомунікаційних шафах допускається лише у нічний час, коли у будівлі все «спить».

Ще одна будівля. Через двадцять п’ять років

І ось у Замовника стоїть завдання збудувати на себе нову будівлю.

У цій будівлі у нього буде структурована кабельна система. Замовник уже знає, що про початкові «базові» порти у нього досить невиразне уявлення. Чому невиразне? Він не знає точно, як влаштована та працює його організація.

Замовник передбачає, що в його будівлі (офісі) буде багато змін, які відбиваються на структурованій кабельній системі: зміна структури організації, зміни в окремих підрозділах, перепланування приміщень, внутрішні будівельні роботи. Зміни у його компанії будуть. Які саме, Замовник точно не знає, але він точно знає, що вони будуть.

Ще Замовник знає, що в його будівлю майже щороку заходитимуть нові інженерні системи, і йому потрібно бути готовим прийняти їх. Які саме ці системи та як вони зайдуть, він точно не знає. Приблизне уявлення про них має: управління мікрокліматом, управління освітленням, управління присутністю, цифрова електрика, управління енергоефективністю, інтернет-речі, внутрішня трансляція мобільного зв’язку. Всім цим системам будуть потрібні порти структуровано кабельної системи по всьому просторі будівлі.

Замовник уже знає, що «додаткові» порти йому не дуже допоможуть у задоволенні його майбутніх потреб. Він знає, що замовить «додаткові» порти не там, де потрібно.

Замовнику потрібна структурована кабельна система, і він знає, що не знає скільки, коли і де портів йому знадобиться. 

І Замовник у такій ситуації згоден вислухати та розглянути пропозиції, як йому планувати свої подальші дії на замовлення структурованої кабельної системи.

Вирішення питання «порти про запас»

Ефективне вирішення питання, як і де зберігати «додаткові» порти про запас є.

Будемо їх “зберігати” як масиви вільних портів у точках консолідації (консолідаційних точках).

І тоді більшість складнощів пов’язаних з «додатковими» портами, і згаданих вище (A, B, C, D, E) просто підуть. Будівля та Замовник із цими складнощами більше не зустрінуться і не зіткнуться.

“Додаткові” порти можна видавати в оренду охочим за їх запитами. Після припинення потреби в порту у заявника оренда порту анулюється, порт повертається на точку консолідації і стає доступним для чергового запиту.

Початкові “базові” порти також бажано зберігати в точках консолідації. І так само видавати їх у використання.

---

Матеріал підготував RJ45
Літературний редактор Eugene P.
P.S. Ця ілюстрація створена художником Петром Захарченком
спеціально для цієї публікації